До нас звернулася Клієнтка з метою розірвання шлюбу, який фактично розпався: сторони тривалий час не проживали разом, не вели спільного господарства та втратили будь-які шлюбні відносини.

Чоловік категорично заперечував проти розлучення, наполягав на наданні строку для примирення та намагався використати будь-які процесуальні можливості, щоб блокувати ухвалення рішення.

Головні складності справи та причини затягування процесу

Процес розірвання шлюбу тривав довше передбаченого строку через активну протидію Відповідача та штучне створення процесуальних перешкод:

1. Спроба штучно об'єднати вимоги через зустрічний позов.
   Під час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідач подав зустрічну позовну заяву щодо визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів. Метою цього кроку було блокування прийняття рішення про розлучення та ускладнення розгляду справи. Оскільки зустрічний позов був процесуально безпідставним у даному провадженні, суд першої інстанції відмовив у його прийнятті, проте це вимагало додаткового часу та підготовки процесуальних документів.

2. Оскарження рішення в апеляційному порядку.
   Після того як суд ухвалив законне рішення про розірвання шлюбу, Відповідач подав апеляційну скаргу. У скарзі він вимагав повністю скасувати рішення, повернути справу на повторний розгляд у першу інстанцію та все ж таки об'єднати його зустрічний позов з основним, мотивуючи це нібито «порушенням норм процесуального права» та «передчасністю висновків про розпад сім'ї». Це перенесло розгляд справи до апеляційного суду та додало кілька місяців очікування.

Щоб не допустити скасування законного рішення та зупинити подальше затягування розгляду, ми підготували обґрунтований відзив на апеляційну скаргу:

• Довели абсолютне право на розірвання шлюбу: Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо збереження родини суперечить інтересам одного з подружжя. Примушування до перебування у шлюбі є порушенням прав людини, а бажання Позивачки припинити шлюбні відносини є визначальним.

• Надали суду докази того, що відмова у прийнятті зустрічного позову не порушила прав Відповідача, оскільки він має повне право звернутися до суду з окремим позовом щодо дитини в загальному порядку.

• Довели, що вимоги Апелянта про повернення справи на початок та об'єднання позовів суперечать положенням ЦПК України та виходять за межі повноважень апеляційного суду.

Результат

Суд апеляційної інстанції повністю підтримав нашу позицію, відхилив апеляційну скаргу чоловіка та залишив рішення  районного суду про розірвання шлюбу без змін.

Завдяки послідовній юридичній роботі вдалося подолати всі процесуальні перешкоди зі сторони Відповідача та остаточно захистити право Клієнтки на припинення шлюбу.