Наша Клієнтка опинилася у складній ситуації: після виїзду до Канади разом із малолітнім сином виникла нагальна потреба у визначенні місця проживання дитини з матір'ю, щоб унеможливити її примусове повернення в Україну під час дії воєнного стану.

Дана справа мала декілька серйозних юридичних викликів:

1. Обмежений доступ органів опіки та піклування.
   Органи опіки не могли фізично перевірити житлово-побутові умови Клієнтки через її перебування за кордоном, що загрожувало затягуванням процесу.
   Ми сформували беззаперечну доказову базу - зібрали офіційні довідки, документи про оренду житла, медичне страхування та підтвердження освітніх можливостей для дитини в Канаді.

2. Активна юридична протидія з боку батька.
   Батько категорично заперечував проти задоволення позовних вимог.
   Ми розробили сильну правову позицію з посиланням на Конвенцію ООН про права дитини та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), довівши, що пріоритетом є забезпечення стабільного та безпечного середовища для дитини.

3. Судовий процес у дистанційному форматі.
   Потрібно було захистити інтереси Клієнтки без її особистої присутності в Україні.
   Підготувавши повний пакет документів, ми подали позовну заяву до суду та забезпечили повний юридичний супровід справи віддалено.

Результат

Завдяки правильній стратегії та грамотному юридичному супроводу, суд ухвалив рішення на користь Клієнтки.

Офіційне визначення місця проживання дитини разом з матір’ю дозволило їм легально та безпечно залишитися жити за кордоном.